Соціальний розвиток та соціальна безпека агломерацій у контексті забезпечення сталого розвитку

Анотація

Досліджено ґенезу та еволюцію формування в Україні агломерацій та їх вплив на забезпечення сталого розвитку. Розкриті критерії та основні ознаки агломерацій, їх роль у формуванні складових сталого розвитку. Зазначається, що основним завданням формування агломерацій є сприяння підвищенню життєвого рівня жителів населених пунктів, віддалених від міста, – ядра агломерації, вирівнювання територіальних відмінностей у соціально-культурному обслуговуванні населення. Констатовано, що для агломерацій, як цілісних осередків урбанізованого середовища, характерними є наявність інтенсивних демографічних, соціальних, економічних і культурних зв’язків, а також значна концентрація фінансових та висококваліфікованих людських ресурсів, формування науково-дослідної інфраструктури, що у сукупності створює умови перетворення агломерацій у центри інноваційного розвитку регіонів та країни в цілому. Це в свою чергу дозволяє залучати значні обсяги інвестицій перш за все у розвиток високотехнологічних галузей економіки. Акцентовано увагу на тому, що важливо ураховувати інтереси громад як у сфері просторового та стратегічного планування, так і в сфері формування елементів спільної інвестиційної політики. Запропоновано ряд заходів щодо прискорення процесу забезпечення сталого розвитку. В числі останніх перспективною може бути розробка механізмів залучення інвестицій у розвиток соціальної сфери та підвищення ефективності їх використання.